Всім вітаннячка від Bookbanda. Ми вже встигли трохи начитатися про усяке різне з української міфології. Тож сьогодні пропоную ознайомитися із цитатами й уривками із творів художньої літератури, де так чи інакше згадане щось міфічне.
✨"А за ними увіходить така стара баба,
Така гидка та погана, наче тая жаба.
Те що гидка та погана, то ще й не морока.
Але в баби не хватає ще й одного ока.
Увіходить і нюшить і говорить басом.
– Гість прибув, давно людське м’ясо їла."
🔸Взято із казки «Однооке лихо». Пам'ятаєте ж, хто воно - те Лихо? Те що не буди, поки воно тихе.
✨«… Він бачив перед собою Марічку, але йому дивно, бо він разом з тим знає, що то не Марічка, а нявка. Йшов поруч із нею й боявся пустити Марічку вперед, щоб не побачить криваву дірку ззаду у неї, де видно серце, утробу і все, як се у нявки буває». 🔸Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків» Хто такі мавки ми ще не розповідали, але, гадаю, дещо ви й так про них знаєте. Ці злі духи з української міфології досить популярні.
✨«Побачив він, як вели якогось присадкуватого, кремезного, клишоногого чоловіка. Був він увесь облиплий чорною землею. Довгі повіки звисали йому аж до землі».
🔸Микола Гоголь «Вій». Саме за цим твором більшість із нас і знають про Вія. Це один із найстрашніших представників української демонології.
✨На цьому поки й зупинимось, аби не розпорошувати вашу увагу, адже українська міфологія багата на різні цікаві істоти, і згадок про них в літературі можна знайти безліч. Пишіть нам в коментарі👇, про кого чи про що ви б хотіли прочитати наступної п'ятниці в рубриці #укр_міф. Панди обов'язково підшукають для вас найцікавіше!
Comments