Полудниці

Думаєте, наші предки не знали, що таке сонячний удар? Знали, тільки називали його інакше!

Полудниці - злі духи, персонажі демонології як західних, так і східних слов'ян, що з'являлися виключно тоді, коли сонце досягало зеніту.

Люди вірили, що полудниці карають тих, хто працює у цю пору, а не відпочиває і не ховається в затінку.

Їх уявляли в образі дівчат в білих сорочках або старих з сивим волоссям. У деяких регіонах їх наділяли здібністю змінювати свій ріст, а ще приписували копита (такий тонкий натяк на спорідненість з нечистою силою).

Атрибути полудниці - серп або коса. Говорили, що особливо старанних роботяг, які забували про відпочинок у полудень, ці красуні могли або залоскотати або відтяти їм голову. У найкращому випадку бідолаха обійшовся б запамороченням.

Звісно ж, найчастіше полудниці з'являлися у полі, під час жнив. Проте могли також ходити вулицями, розбиваючи вікна, які не закриті віконницями. Ці демонічні істоти не відрізнялися особливою прихильністю до людей: якщо опівдні їм хтось трапиться на шляху, вони неодмінно "скосять" його. Проте найбільше вони не любили дітей.

Полудниці з радістю ховалися в траві і лякали дітлахів, що гуляли полями, а могли навіть і викрасти через розбите вікно!

Одночасно з усім цим, деколи полудницям приписували не лише злі вчинки, а й те, що вони охороняли врожаї.

Отож, будьте обережні, коли сонце в зеніті, бо не помітите, як біля вас з'явиться дівиця з серпом.